У Саудівській Аравії жінки отримали право кермувати авто

У Саудівській Аравії 24 червня набув чинності королівський указ, який дозволяє жінкам керувати автомобілем. Указ був підписаний королем Салманом бін Абдул-Азізом у вересні 2017 року.

У січні 2018 року стало відомо про набір інструкторів в першу спеціалізовану автошколу. У травні міністерство транспорту Саудівської Аравії відзвітувало про завершення підготовки до видачі жінкам водійських прав.

Як повідомляє телеканал Al-Arabiya, багато жінок не стали чекати ранку неділі, а сіли за кермо відразу після півночі. Поліція королівства підготувалася до історичної події. Патрульні роздавали жінкам-водіям троянди з поздоровленням від влади королівства. За кермо села і саудівська принцеса Рим аль-Валід бен Таляль – про це написав у Twitter її батько, мільярдер принц Аль-Валід.

Саудівська Аравія була єдиною державою в світі, де жінкам було заборонено кермувати автомобілем. В останні роки влада королівства скасували низку обмежень, що діяли в країні. Реформи пов’язують з іменем наслідного принца Мохаммеда.


hosting

Позиція України: «негайне звільнення Сенцова і всіх інших бранців» в обмін на 23 росіян – Геращенко

Позиція України щодо обміну ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, який 14 травня оголосив голодування, та інших українських громадян, ув’язнених Росією, залишається в форматі «всіх на всіх». Про це віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко написала на своїй сторінці в Favebook.

«Наша позиція наступна: негайне звільнення Олега і всіх інших бранців. Тому й ми говоримо про передачу 23-х заради звільнення всіх. 

Але у випадку з Сенцовим і Балухом рахунок йде на дні. І це страшно. Й ще страшніше звучить брехня, гідна відповідальності в Гаазі: мовляв, Олег набрав пару кіло за час місячного голодування, та й Балух теж не голодує… Брехливі, брехливі «браття», – написала Геращенко.

За її словами, до Сенцова жодного разу за ці 4 роки не допустили українського консула, йому насильно нав’язують російське громадянство.

Читайте також: Денісова: лікарі кажуть, що у Сенцова відмовляють рецептори

А український омбудсмен Людмила Денісова, пише Геращенко, вже 10 днів в Росії вимагає виконати домовленості президентів і допустити її до ув’язнених Росією: українського режисера Олега Сенцова, кримського анархіста Олександра Кольченка, українського журналіста Романа Сущенка, Володимира Балуха в окупованому Росією українському Криму.

Читайте також: Російська сторона хоче спершу відвідати російських в’язнів, а потім пустить до Сенцова – Денісова

«Навколо допуску така ж брехня: начальник тюрми пішов, суд ще не прийшов, документи десь ідуть, ми нічого не знаємо. Країна суцільної, липкої як болото, брехні. Всі 23 росіянина, списки яких ми неодноразово передавали РФ (й через Мінську групу, й через інші дипломатичні канали), засуджені або обвинувачуються за дуже важкими статтями – тероризм, вбивства, участь у війні, шпигунство. Ми готові віддати цих негідників їхній «родине» в обмін на наших, яких чекають на батьківщині», – зазначає Геращенко.

22 червня під консульством Росії в Києві зібралися активісти на акцію «Заберіть своїх – віддайте наших». Вони вимагали обміну українських політв’язнів на затриманих в Україні росіян чи українських громадян, у яких може бути зацікавлена Росія.

Організація «Медійна ініціатива за права людини» встановила імена 21 затриманого росіянина чи громадянина України, яких можна було б віддати Росії в обмін на українців. Перший віце-спікер Ірина Геращенко заявила, що таких людей 23, але хто вони, вона не розповідала.

19 червня прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи звернення групи російських митців та публічних осіб Володимира Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова, заявив, що громадський резонанс не може вплинути на рішення суду щодо українського режисера, якого засудили в Росії. Сенцов, за словами Пєскова, повинен сам звернутися з проханням про помилування до президента Росії Володимира Путіна.

Читайте також: Сенцов написав листа російським кінематографістам (текст)

Про те, що українська влада готова провести обмін 23 засуджених росіян на українських громадян, засуджених у Росії, Ірина Геращенко повідомила 4 червня.

Раніше в Кремлі заявили, що не отримували пропозицій про обмін засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова на затриманого в Україні редактора агентства «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського.

14 травня Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. Як повідомив адвокат українця Дмитро Дінзе після відвідування підзахисного 21 червня, Сенцов перебуває в окремій палаті медчастини колонії, лікарі якої роблять все можливе для збереження його життя. У нього загострилися проблеми з серцем і нирками.

31 травня стало відомо, що кримчанин Олександр Кольченко, який відбуває термін у виправній колонії в російському Копєйську (Челябінська область), оголосив про початок голодування на знак солідарності з Олегом Сенцовим. 7 червня адвокат Кольченка Андрій Лепьохін повідомив, що українець припинив голодування.

Сенцова і кримчанина Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.

4 червня суд у Москві засудив іншого українського політв’язня – журналіста Романа Сущенка – до 12 років позбавлення волі, звинувативши його у шпигунстві.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.


hosting

Кличко заявляє, що на Поштовій площі буде створений музей

На місці розкопок на Поштовій площі буде створено музей. Про це, за повідомленням офіційного порталу Києва, мер Києва Віталій Кличко заявив в ефірі телеканалу «Київ». 

«Ми на Київраді прийняли рішення, яке допоможе у створенні музею на Поштовій площі. Ми зробили так, аби і від інвестора можна було вимагати виконання його зобов’язань. Ми вирішили заснувати комунальне підприємство, яке буде займатися питанням збереження артефактів. Ми ставимося до цього дуже відповідально», – заявив Віталій Кличко.

Кличко також прокоментував заяви, що влада нібито не хоче створювати музей на Поштовій площі: «Лунають звинувачення, що хтось не бажає робити музей. Я завжди казав: музей там буде. Крапка. І ми розробили алгоритм, як далі діяти покроково».

21 червня Київська міська рада ухвалила рішення про продовження археологічних розкопок на Поштовій площі.

Новий проект рішення Київради, зокрема, передбачає залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та до визначення об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці. Згідно із рішенням, відбудеться відкритий міжнародний конкурс із музеєфікації артефактів та організації публічного простору на Поштовій площі: «доки триватиме конкурс, Київрада не вноситиме будь-які зміни до цільового призначення власника або землекористувача ділянки на Поштовій площі», мовиться на сайті Київради.

У документі йдеться і про створення при КМДА комунального закладу «Центр консервації предметів археології», який вивчатиме способи можливої консервації подібних знахідок та займатиметься їх втіленням.

Також для того, щоб забезпечити подальші археологічні дослідження, мовиться у повідомленні, рішення передбачає створення нового проекту укріплення об’єкту розкопок.

Стародавню вулицю часів Київської Русі на Поштовій площі розкопали навесні 2015 року під час будівництва торгового центру. За оцінками археологів, дерев’яні споруди тут були зведені у ХI–XII століттях. Одна з них могла бути майстернею для виготовлення жіночих прикрас зі скла, бо в ній знайшли свинцеву суміш, яку використовували у такому виробництві, а також шматки жіночого браслета.

У листопаді 2017 року комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності рекомендував тимчасово зупинити будівництво на Поштовій площі в центрі Києва до затвердження дорожньої карти археологічного дослідження території і музеєфікації об’єкту культурної спадщини.


hosting

Одеському активісту Устименку надали державну охорону

Активісту одеського Автомайдану Віталієві Устименку надали державну охорону. Про це він сам написав на Facebook.

Телеведучого та активіста «Автомайдану» Віталія Устименка 5 червня забрали до лікарні зі слідами побоїв та ножовим пораненнням спини, після того як двоє невідомих напали на нього поблизу одеської філії Суспільного телебачення, де Устименко вів програму «Тема дня». Очевидці інциденту зазначили, що двоє нападників чекали активіста ще за півгодини до нападу.

Пізніше, 18 червня, трапився напад на головного редактора херсонського сайту «Мост», представника ГО «Інститут масової інформації» у Херсонській області Сергія Нікітенка.

За словами журналіста, нападники на нього схожі на людей, які раніше завдали ножових поранень Устименкові. Він упізнав їх на скріншоті із відео з подій в Одесі.


hosting

На вивчення української у школах з іншими мовами навчання виділено 46 мільйонів гривень – Гриневич

46 мільйонів гривень у цьогорічному бюджеті закладено на кабінети української мови в школах з іншими мовами навчання, повідомила у коментарі Радіо Свобода міністр освіти України Лілія Гриневич під час свого візиту до Закарпатської області.

За її словами, за ці кошти місцева влада має закупити обладнання, відповідно до тих рекомендацій, які виробили в Міносвіти. Такі підходи повинні допомогти вчителям української мови у школах нацменшин покращити методологію з вивченням мови та заохотити дітей до навчання державної мови.

«Вчителі української мови почували себе у школах з навчанням мовою нацменшин приниженими. Саме тому ми зараз кабміном виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є, щоб вони мали заохочення», – зазначила Лілія Гриневич.

Крім того, міністр освіти нагадала, що актуальним є питання про подовження тривалості перехідного періоду імплементації «мовної» статті закону про освіту. Такі рекомендації надала Венеціанська комісія, підготовано відповідний законопроект.

«Це законопроект №8046 вчора стояв у порядку денному, але до нього не дійшла черга, – прокоментувала Лілія Гриневич. – Законопроект говорить про збільшення тривалості перехідного періоду до 2023 року.Якщо ми хочемо справді навчити дітей української мови, маємо підготувати все так, щоб ці зміни стали незворотніми. Нам важливо це робити поступово, щоб не викликати опору дітей».

Як пояснила Гриневич, планується, що спочатку діти вивчатимуть все рідною мовою, а потім поступово будуть впроваджуватись предмети українською аж поки не буде досягнуто співвідношення «60% державною мовою, та 40% використання мови нацменшин».

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном, зокрема, в Угорщині.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Міністерство закордонних справ Угорщини 26 вересня заявило про намір країни блокувати зближення України та ЄС через закон про освіту. Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО, що мало відбутися в лютому 2018 року під час зустрічі міністрів оборони всіх країн-членів альянсу.

14 лютого цього року уряд схвалив законопроект, який має внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту» й продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го.

 


hosting

У Запоріжжі Порошенко нагородив 100-річного ветерана Другої світової

Під час  робочого візиту до Запоріжжя президент Порошенко вручив ветерану Другої світової війни Івану Залужному орден «За мужність» ІІІ ступеня. 

Як зазначалось під час церемонії, цю нагороду присудили за особисту мужність та самовідданість виявлені у роки Другої світової війни, вагомий внесок у розвиток ветеранського руху та патріотичне виховання молоді.

Учасник битви за Сталінград Іван Залужний втратив влітку 2014 року єдиного онука під час АТО. Доброволець Національної гвардії Іван Гутник-Залужний загинув під Амвросіївкою Донецької області, врятувавши у 50 побратимів.

Історія родини Залужних набула широкого розголосу в ЗМІ – Іван Залужний почав отримувати численні листи підтримки від українців, а також від окремих ветеранів Другої світової з Росії. У травні цього року ветерану виповнилось 100 років.

22 червня президент Порошенко перебуває з робочим візитом у Донецькій та Запорізький областях. У Краматорську він представив нового голову Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Олександра Куця.

Під час візиту до Запоріжжя Порошенко відвідав 9-ий полк оперативного призначення Національної гвардії України, де оглянув територію військового містечка та ознайомився з розбудовою інфраструктури полку.


hosting

Теніс: Світоліна і Цуренко не змогли вийти до півфіналу турніру у Бірмінгемі

Українська тенісистка Еліна Світоліна, яка є п’ятою ракеткою світу, у чвертьфіналі турніру WTA Nature Valley в англійському Бірмінгемі поступилася румунці Міхаелі Бузарнеску – 6:3; 6:2, повідомляє Федерація тенісу України.

Варто зазначити, що ця ж суперниця обіграла першу ракетку України в третьому колі Ролан Гарросу всього кілька тижнів тому.

Ще одна українська тенісистка Леся Цуренко достроково припинила чвертьфінальний поєдинок із сьомою ракеткою світу чешкою Барборою Стрицовою. Українка поступалася у двох сетах з рахунком 5:7 та 0:3, коли вирішила припинити матч, перед цим звернувшись по допомогу до лікарів.

Призовий фонд турніру у Бірмінгемі перевищує 936 тисяч доларів.

Змагання у Бірмінгемі відбуваються на траві, провідні тенісистки проводять таким чином підготовку до неофіційного чемпіонату світу на цьому покритті – Вімблдонського турніру. Цей турнір розпочнеться на кортах Всеанглійського клубу лаун-тенісу та крокету 2 липня і триватиме до 15 липня.


hosting

Понад 200 випускників отримали максимальні бали із ЗНО – Карандій

222 учасники зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) отримали 200 балів, а 12 із них отримали 200 балів із двох предметів, повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Вадим Карандій у Facebook.

«12 учасників (зірок) ЗНО 2018 року отримали оцінку 200 з двох предметів. 24 заклади загальної середньої освіти (лідери) мають більше двох результатів 200 балів», – написав Карандій.

За його словами, 200 балів, які отримували учасники ЗНО, були з математики, фізики, хімії, біології.

​21 червня на інформаційних сторінках учасників ЗНО 2018 опубліковано результатами тестування і бланки відповідей з історії України, географії, фізики та хімії.

Читайте також: Результати ЗНО-2018: перші дані

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановлення результату тестування учасник може подати апеляційну заяву в письмовій формі до Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) протягом 5 календарних днів (до 25 червня включно), повідомили в установі.


hosting

Теніс: Цуренко спробує слідом за Світоліною вийти до чвертьфіналу в Бірмінгемі

Друга ракетка України Леся Цуренко сьогодні зіграє в другому колі турніру в англійському Бірмінгемі з призовим фондом понад 936 тисяч доларів. Цуренко зустрінеться з шостою сіяною на турнірі росіянкою Дарією Касаткіною.

20 червня в Бірмінгемі перемогла в другому колі і вийшла до чвертьфіналу перша ракетка України Еліна Світоліна. П’ята ракетка світу виявилася сильнішою за француженку Алізе Корне (41 місце у світовому рейтингу) – 6:4, 6:2.

Наступною суперницею Світоліної стала румунка Міхаела Бузарнеску. Саме цій тенісистці Еліна три тижні тому програла в третьому колі відкритого чемпіонату Франції в Парижі.

Змагання у Бірмінгемі відбуваються на траві, провідні тенісистки проводять таким чином підготовку до неофіційного чемпіонату світу на цьому покритті – Вімблдонського турніру. Цей турнір розпочнеться на кортах Всеанглійського клубу лаун-тенісу та крокету 2 липня і триватиме до 15 липня.


hosting

На Закарпатті розпочалися зйомки історичного екшена «Захар Беркут» – Держкіно

На Закарпатті у Синевирській Поляні розпочалися зйомки повнометражного історичного екшена «Захар Беркут» режисера Ахтема Сеітаблаєва.

Як повідомляє Державне агентство України з питань кіно, завершити знімальний процес планують наприкінці серпня, а прем’єра стрічки відбудеться у 2019-му році.

У зйомках екшена «Захар Беркут» за мотивами однойменної повісті Івана Франка візьме участь велика міжнародна акторська команда з України, США, Казахстану, Великобританії та Монголії. 

Продюсерами фільму з американського боку стануть Джефф Райс, Юрій Карновський і Раджа Коллінз. Водночас за всю творчу і змістову частину «Захара Беркута» відповідатиме українська команда.

Голлівудські партнери забезпечуватимуть комунікацію з міжнародним акторським складом стрічки і допомагатимуть просувати проект на північноамериканському ринку.


hosting