Фільм кримськотатарського режисера потрапив до конкурсу Каннського кінофестивалю

У конкурсній програмі Каннського кінофестивалю «Особливий погляд» покажуть фільм «Додому» кримськотатарського режисера Нарімана Алієва. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила прес-служба режисера.

«Це велика честь – представити свою дебютну роботу на Каннському фестивалі. Про це мріє кожен кінематографіст, і я не був винятком. Ми довго і наполегливо йшли до того, щоб цей фільм відбувся. Я вдячний всій команді, яка працювала над проектом», – розповів Алієв.

Картина «Додому» розповідає історію кримського татарина Мустафи. Двоє його синів поїхали в Київ після анексії Криму. Розповідь починається з того, що гине його старший син Назім, і батько вирушає в столицю, щоб повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати в Криму згідно з мусульманськими традиціями.

Глава Держкіно України Пилип Іллєнко привітав Нарімана Алієва і зазначив: «Потрапляння української стрічки кримськотатарського режисера в конкурсну програму Каннського кінофестивалю – подія не тільки кінематографічна, а й соціально-політична. Уже другий рік поспіль фільм на важливу для України тему прозвучить в рамках значущого світового кіноподії. Для нас це вже перемога».

Головні ролі у фільмі «Додому» виконали Ахтем Сеітаблаєв (режисер «Кіборгів») і Ремзі Білялов. Продюсером картини став Володимир Яценко ( «Дике поле»), а виробництво взяла на себе кінокомпанія Limelite. Фільм створений за сприяння Міністерства культури України, а його міжнародними продажами буде займатися компанія Wild Bunch.

«Особливий погляд» – це друга за значимістю (після основного конкурсу) програму Каннського кінофестивалю. В різний час в ній перемагали режисери Йоргос Лантімос, Кім Кі Дук, Апічатпонг Вирасетакул і інші.

Наріман Алієв – кримськотатарський режисер, автор трилогії «Кримські історії» (короткий метр). Його фільм «Без тебе» був представлений в рамках Generation 14+ 66-го Берлінського кінофестивалю. У своїх роботах він досліджує тему сімейних взаємин, традицій і побуту кримських татар.

72-й Каннський кінофестиваль пройде з 14 по 25 травня.


В Україні у найближчі дні очікуються заморозки

В Україні 19-21 квітня очікуються заморозки до -5 градусів. Про це повідомляє Укргідрометцентр.

«19 квітня у східних, Сумській, Запорізькій областях, 20 квітня у більшості західних, Житомирській, Сумській, Дніпропетровській та східних областях сильні заморозки у повітрі 0-3 градуси (II рівень небезпечності, помаранчевий); на решті території країни, 21 квітня на Лівобережжі заморозки на поверхні ґрунту 0-5 градусів (I рівень небезпечності, жовтий)», – мовиться у повідомленні.

В ніч на 20 квітня у Києві очікується 4-5 градусів тепла, вдень – до +14. 


ЗНО цього року складатимуть 355 тисяч абітурієнтів

Цього року зовнішнє незалежне оцінювання складатимуть 355 тисяч абітурієнтів. Про це повідомили на урядовій нараді щодо підготовки до ЗНО.

Основна сесія ЗНО у 2019 році пройде з 21 травня до 13 червня. Додаткова сесія ЗНО відбудеться з 26 червня до 12 липня.

Тестування проводитимуть з 11 предметів. Абітурієнти матимуть можливість скласти тестування щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. 


Проблеми кримських татар-переселенців обговорили у Львові

Сьогодні у Львові дискутували на тему «Переселенці з окупованих територій. Виклики та перспективи», зокрема говорили про проблеми кримських татар. На сьогодні у Львівській області їх проживає близько півтори тисячі.

«Житло, робота, виховання дітей – це ті проблеми, з якими зіштовхуються переселенці з Криму на свій території материкової України. А ще люди не можуть жити повноцінно, згідно зі своїми переконаннями, якщо вони не можуть поїхати у Крим до своїх рідних, над ними це нависло  А є, а є такі,  особливов молодь, які думають, як їм поводитись і жити, щоб  їм не заборонили їхати у Крим, де живуть їхні батьки. Тому вони тисячу разів подумають перш, аніж взяти участь у громадських, політичних подіях, щоб їх просто не заарештували в Криму», – наголосив у коментарі Радіо Свобода голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров.

Під час дискусії мовилось про те, що однією з проблем у родинах переселенців із Криму є вивчення кримськотатарської мови.

Читайте також: В ОБСЄ засудили переслідування в Криму активістів «Кримської солідарності»

«Діти ростуть, а з ними і збільшуються проблеми. У Дрогобичі нам пішли назустріч і ми вирішили проблему з вивченням кримськотатарської мови у вечірінй школі. Там проводимо уроки кримськотатарської мови і літератури, але проблема в тому, що немає кадрів, є фінансування», – каже Рустем Якубов,голова кримськотатарської громади у Дрогобичі.

У 2017 році у Львові відкрили «Культурний центр кримських татар». Муфтій духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов зазнавчив, що питання релігійних обрядів для кримських татар на сьогодні є актуальним.

«Питання мечеті є актуальним і вона була б окрасою для Львова як мультикультурного міста. Ми розуміємо, що у Львові ми – тимчасові переселенці, кожен кримський татарин і кожна кримськотатарська родина повинна щодня щось робити, щоб зберегти ідентичність і боротись за повернення Криму», – говорить Айдер Рустемов.

На сьогодні близько сотні політв’язнів Криму утримуються у російських в’язницях і колоніях. 171 дитина у Криму залишилась без батька. З 2014 року 18 людей були знайдені мертвими, а 19 мешканців Криму зникли безвісти. Під час дискусії експонувалась виставка фотографій дітей кримських політв’язнів.


У Росії планують зняти художній фільм про напад на коледж в анексованій Керчі

У Росії знімуть художній фільм про масове вбивство учнів і викладачів Керченського політехнічного коледжу в жовтні 2018 року, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Стрічку продюсуватиме засновник студії «Базелевс» і режисер Тимур Бекмамбетов. Сценарій пише російська журналістка Ксенія Леонова, а режисером заявлений Леонід Марантіді, який займається виробництвом відеоконтенту в онлайн-виданні Meduza.

За словами авторів фільму, в ньому планують розповісти історію як самого стрілка, 18-річного Владислава Рослякова, так і викладачів і учнів, загиблих і вцілілих.

За сюжетом картини, розслідування ведеться «від особи журналіста, який не виходить з дому через перелом хребта, постійно їсть гамбургери і на всіх буркотить». Події фільму будуть розгортатися на екрані його комп’ютера.

Вибух і стрілянина у коледжі в Керчі сталися вдень 17 жовтня. За версією російських слідчих, напад влаштував студент 4-го курсу, 18-річний Владислав Росляков, який «наклав на себе руки». Контрольована Росією влада міста повідомила, що внаслідок трагедії загинула 21 людина.

Українська прокуратура Автономної Республіки Крим кваліфікує напад як терористичний акт. Російські слідчі розслідують справу за статтею про масове вбивство.


У Києві перевірять об’єкти культурної спадщини та культові споруди на дотримання прав протипожежної безпеки

Київська міська державна адміністрація перевірить об’єкти культурної спадщини та культові споруди на дотримання протипожежної та техногенної безпеки. Про це повідомили у прес-службі КМДА

Обстежити мають об’єкти всіх форм власності.

Перевірятимуть також наявність охоронних договорів. У разі відсутності договорів на комунальні об’єкти культурної спадщини столична влада обіцяє штрафувати порушників.

На сьогодні у Києві 3552 об’єкти культурної спадщини, з яких: національного значення – 344, місцевого – 1980, щойно виявлених – 1228.

15 квітня в Парижі сталася пожежа в соборі Паризької Богоматері. За попередніми даними, причиною займання стали ремонтні роботи. В результаті пожежі обвалилися шпиль і покрівля собору. Пожежникам вдалося врятувати каркас історичної будівлі.

Президент Франції Емманюель Макрон пообіцяв, що собор буде відновлений упродовж п’ять років. Він заявив, що пожежникам вдалося уникнути найгіршого розвитку подій – обвалення стін храму.

Станом на 17 квітня на відбудову собору вже зібрали близько мільярда євро.


Мінекології закликає не приносити на цвинтар пластикові квіти та вінки

Міністерство екології та природних ресурсів України закликає не приносити на цвинтарі пластикові квіти та вінки.

«Така практика набуває масштабності у всіх регіонах України напередодні Великодня. Нагадуємо, що у наслідок спалення цих виробів з пластику відбувається великий викид канцерогенів в атмосферу», – пояснили у відомстві.

У міністерстві додають, що час розкладу пластику та паперу, просоченого парафіном, дуже тривалий.


Amnesty Intrnational: у Києві ніхто не покараний за напад на табір ромів у квітні 2018 року

Українська влада не з’ясувала особи всіх злочинців і не притягла їх до відповідальності через рік після нападу на табір ромів, який стався 21 квітня 2018 року на Лисій горі в Києві, заявила 16 квітня міжнародна правозахисна організація Amnesty International.

«Після нападу злочинці відкрито говорили про свої дії і хвалилися ними в інтернеті. Один із них, член групи, яка виступає за дискримінацію і насильство, у Facebook публічно взяв на себе відповідальність за дії. Він був заарештований у липні 2018 року, але був звільнений у листопаді 2018 року після рішення суду, який вказав на процесуальні порушення з боку поліції. Прокуратура оскаржила це рішення, але відповідні судові засідання були відкладені шість разів», – ідеться в повідомленні.

«Ми чули сильні заяви із засудженням нападу від найвищих посадових осіб, і вони зобов’язалися гарантувати справедливість жертвам, але де ми перебуваємо рік по тому? Те, що зробили українські органи влади впродовж останніх 12 місяців, далеке від ефективного розслідування, і вони мало що зробили, щоб допомогти жертвам цього нахабного злочину на ґрунті ненависті», – сказала директор Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.

 

«Напади на ромів стають все більш жорстокими в Україні, це призвело торік до щонайменше двох смертей. Навіть у тих випадках, коли злочинці були встановлені та затримані, вироків немає», – додала правозахисниця.

Поліція Києва повідомила 25 квітня 2018 року, що відкрила два кримінальні провадження через розгін ромського табору – за статтями «порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії» та «хуліганство».

24 квітня керівник київської поліції Андрій Крищенко в інтерв’ю 112.ua заявив, що на Лисій горі спалили сміття на суботнику, а не табір ромів. Він зазначив, що поліція не отримувала жодної скарги від ромів на побої чи насильство.

21 квітня Сергій Мазур, що називає себе координатором «С14», повідомив про демонтаж стихійного поселення ромів на Лисій горі і «безпечне спалення» наметів його мешканців. Окрім того, він анонсував «нові рейди».

Жителі ромського табору в Києві заявили про ультиматум від людей у формі.

Напад на ромський табір засудила Українська Гельсінська спілка з прав людини та правозахисна організація Amnesty International.


«5 років після Майдану: хиткі дороговкази пам’яті»: соціологи про сприйняття Революції гідності

Сьогодні у Києві соціологи представили результати опитування щодо ставлення українців до Революції гідності (Майдану). Опитування під назвою «5 років після Майдану: хиткі дороговкази пам’яті» провели фахівці Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» на замовлення Національного музею Революції гідності (Музею Майдану). 

Згідно опитувань, більшість респондентів (з двох тисяч опитаних) позитивно ставляться до Майдану або ж підтримували Революцію гідності; близько чверті опитаних не підтримували ні Майдан, ані владу. Майдан активніше підтримували на заході та у центрі України, тоді як мешканці півдня і сходу країни «тримали нейтралітет», повідомила експерт центру «Соціоінформ» Наталя Зайцева-Чіпак.

«Україномовне населення країни підтримувало Майдан більшою мірою, аніж російськомовне. Чим вищим був рівень доходу респондентів, тим з вищою імовірністю він підтримував Майдан, чим нижчим – тим більше респондент виступав проти «заворушень». Чим вищим був рівень освіти респондента, тим більшою мірою він схилявся підтримати революцію гідності», – зазначила експерт.

За словами Зайцевої-Чіпак, сприйняття подій на Майдані «було суперечливим відразу», а за 5 років після Майдану контраверсійність поглибилась: «Спогади стираються, а сьогодення додає подіям нових оцінок – не завжди об’єктивних і дуже різних. В умовах активної гібридної війни – це надзвичайно небезпечний тренд, оскільки громадська думка легко піддається маніпуляції та вибудовує образи ворогів і недружні сенси», – наголошує соціолог.

Водночас, згідно опитувань, понад 70 відсотків українців вважають за необхідне зберегти пам’ять про події Революції гідності та вшановувати пам’ять героїв Небесної сотні.

Міністр культури України Євген Нищук і керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, коментуючи оприлюднені результати опитування, наголосили на необхідності «записувати, фіксувати спогади учасників Революції гідності», щоб зберегти пам’ять про події Майдану.


19 квітня киянам пропонують поїхати на роботу велосипедом

19 квітня в Києві відбудеться флешмоб «Велосипедом на роботу», повідомляє прес-служба Київської міської держадміністрації.

«До участі у заході запрошують працівників компаній, організацій і установ та мешканців столиці… Учасників флешмобу очікує сніданок із кавою, фото на згадку та конкурси на майдані Незалежності… У весняний день «Велосипедом на роботу» заїхати перед роботою на майдан Незалежності можна поодинці, разом із іншими учасниками зі свого району або разом із колегами у складі корпоративної колони», – йдеться в повідомленні.

Умови реєстрації для участі в конкурсі та програма заходу – на сайті мерії.