У Києві вперше вручили премію імені Гонгадзе

Вахтанг Кіпіані – журналіст та історик, викладач, головний редактор онлайн-видання «Історична правда» й автор однойменної програми на телаканалі Zik, засновник у 2015-му Музею-архіву преси отримав журналістську премію імені Георгія Гонгадзе.

Премію вручили 21 травня в Києві. Вахтанга Кіпіані обрали з-поміж трьох медійників, які увійшли до короткого списку премії. Трьох людей для короткого списку капітула журі обирала серед 21 претендента. 

Премію за новаторство в журналістиці імені Георгія Гонгадзе започаткував цього року український ПЕН-клуб. Оцінюють медійників журі з дев’яти осіб, куди входять представники українського ПЕН-клубу, медіаексперти та фахівці з різних сфер, що займаються питаннями свободи слова.

Переможець отримає 3 тисячі американських доларів.

Серед критеріїв оцінювання претендентів – професійність, компетентність, відданість принципам і цінностям незалежної журналістики, суттєвий внесок у розвиток окремого жанру або журналістики загалом, а також створення матеріалів, що призвели до розуміння або вирішення проблем у суспільстві.

Вахтанг Кіпіані – лауреат багатьох журналістських премій і нагород, зокрема, «Телетріумф», премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці», а також почесного звання «Заслужений журналіст України».

21 травня загиблому журналісту Гонгадзе мало би виповнитись 50 років.


Напад на адвоката у Білій Церкві, колеги пов’язують це із професійною діяльністю

У Комітеті захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області повідомили, що пов’язують із професійною діяльністю напад на колегу Олексія Несвітайла, який стався напередодні у місті Біла Церква.

«20 травня приблизно о 13:00 годині у місті Біла Церква групою осіб було вчинено напад на адвоката Несвітайла Олексія при виконанні останнім своїх професійних обов’язків. Адвокату завдано чисельних тілесних ушкоджень, зламано щелепу, вибито зуби, знищено особисте майно адвоката. За вказаним фактом до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення», – йдеться в повідомленні комітету.

У коментарі Радіо Свобода голова комітету Віталій Наум повідомив, що напад пов’язаний із веденням Несвітайлом кримінальної справи, зловмисники втекли.

«На даний час вже внесені відомості в ЄРДР у зв’язку з нападом. Напад стався на вулиці, фактично в центрі міста. Олексій Несвітайло наразі не може спілкуватися – у нього зламана щелепа, вибиті зуби, струс головного мозку», – повідомив Віталій Наум.

За його словами, справу відкрили за статтями про умисне знищення або пошкодження майна та про посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги.

Віталій Наум зазначив, що з 2013 року і до сьогодні в Україні вчинено майже 1200 злочинів відносно адвокатів, з цього числа лише 14 передано до суду, без винесення вироку.


В Україні дозволять зводити будівлі висотою до 150 метрів

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ затвердило нові будівельні норми, піднявши обмеження по висоті громадських будівель до 150 метрів. Про це повідомив заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе.

«Зараз у чинних нормах максимальна висота, за якою дозволяється проектувати висотні житлові та громадські будівлі, складає 100 метрів. Для громадських будівель ми пропонуємо підвищити її до 150 метрів для можливості реалізації сучасних та цікавих рішень у висотному будівництві», – повідомив Парцхаладзе.

Йдеться про офісні будівлі, торгівельні центри та інші нежитлові споруди громадського використання.

За словами Парцхаладзе, зміна міститься у проекті нових державних будівельних норм «Висотні будинки і комплекси», який вже затверджений і буде опублікований найближчим часом.


У Верховній Раді зареєстрували законопроект про медичний канабіс

У Верховній Раді 20 травня зареєстрували законопроект, який врегульовує використання канабісу для потреб медицини та науки. Проект закону подано за підписами 102 народних депутатів, а серед його ініціаторів Георгій Логвинський, Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров та інші.

Наразі тексту законопроекту на сайті ВР немає.

Як зазначив у кулуарах парламенту Георгій Логвинський, комітет з питань прав людини вперше в історії Верховної Ради прийняв рішення про реєстрацію законопроекту на підставі електронної петиції, яка перед тим зібрала 25 000 підписів на сайті парламенту.

Петицію щодо канабісу в науці та медицині оприлюднили на сайті українського парламенту 30 січня цього року. Автори петиції вимагають врегулювати доступ пацієнтів до препаратів з канабісу при лікуванні хронічного болю, епілепсії, анорексії, посттравматичного синдрому, захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, астми, хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, хореї Гетінгтона, герпесу, виразок, втрати ваги під час СНІДу, діабетичної нейропатії, різних форм склерозу та багатьох інших важких хвороб.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун вважає, що використовувати канабіс у медицині «з певними застереженнями» є нормальною світовою практикою.


Минулого тижня на кір захворіли майже 2000 людей – МОЗ

Протягом 20-го тижня 2019 року на кір в Україні захворіли 1935 людей, з них 900 – діти. Про це повідомили у Центрі громадського здоров’я МОЗ України.

«Із 9 до 16 травня найбільше нових випадків кору зареєстровано у Харківській області (358 хворих: 265 дорослих і 93 дитини), місті Київ (208: 116 дорослих і 92 дитини), Київській (138 хворих: 74 дорослих і 64 дитини), Тернопільській (119: 46 дорослих і 76 дітей) та Львівській областях (112: 32 дорослих і 80 дітей)», – мовиться у повідомленні.

За даними МОЗ, з початку року на кір захворіли 49288 людей – 23240 і 26048 дітей. Від ускладнень померли 17 людей.

«Загалом з початку спалаху, з літа 2017 року, на кір захворіли більше 100 тисяч людей, 38 з яких померли. Для надійного захисту від хвороби усі діти мають вчасно отримати як першу, так і другу дозу вакцини проти кору», – нагадали у МОЗ.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час чхання, кашлю або розмови хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.


Українці Чехії долучилися до святкування всесвітнього Дня вишиванки

У центрі столиці Чехії Праги учетверте пройшов «Мегамарш у вишиванках».

Кілька сотень українських сімей із дітьми традиційно пройшли центральними вулицями міста від собору Святого Климента до Карлової площі.

Як і минулого року, ініціатором зустрічі стала громадська організація українців у Празі – колектив «Берегиня».

Метою організаторів щорічного святкового «мегамаршу» є об’єднати якомога більше українців та всіх, кому подобається і хто поважає українську вишиванку. За словами організатора, щороку до вишиванкової ходи долучається все більше учасників.

«Ми дуже раді долучитися до свята, котре святкують по цілому світі. У той час, коли всі відзначають у четвер, ми теж проводимо деякі акції, приурочені до Дня вишиванки. Але з метою зібрати якомога більше українців тут у Празі, аби презентувати нашу культуру та наші традиції, – ми збираємося у неділю», – сказала голова колективу Марія Скиба.

Учасники у вишиванках несли із собою атрибути української символіки, зокрема синьо-жовтий стяг, прапорці, коровай і традиційні українські килими. «Мегамарш» супроводжував український ансамбль пісні і танцю «Гуцулія», який співав відомі українські пісні.

Як і кожного року, свято у Празі передбачає дві частини – похід вишиванок містом і розважальну програму в актовому залі Емаузького монастиря, де для найменших учасників організатори підготували дитячі майстерні.

Посол України в Чехії, який долучився до акції, нагадав про українців, що досі залишаються ув’язненими в російських тюрмах, і закликав разом боротися за звільнення полонених і окупованих територій Донбасу і Криму.

«Україна є найбільшою державою в Європі за територією. Від Ужгорода до Луганська – майже 2 тисячі кілометрів. І ми всі дуже-дуже різні. Але є багато речей, які нас єднають. Перша річ – це наша українська мова. Друга – це наша пам’ять. Багато поколінь українців мріяли про нашу незалежність. На жаль, і сьогодні є багато тих, хто залишається в російських тюрмах для того, щоб ми сьогодні могли отак ходити у вишиванках і говорити українською мовою. Вони сидять там тільки за те, що вони українці. І, звичайно, те, що нас всіх єднає, – це українська вишиванка. Те, що нас має відрізняти від усіх, – це не тільки мова, пам’ять або вишиванка, але наша єдність» – додав український посол у Чехії Євген Перебийніс.

День вишиванки – неформальне свято, започатковане протягом останнього десятиріччя, свідомо призначене на будній день – третій четвер травня, – і не прив’язане до жодного державного чи релігійного свята, щоб засвідчити, що вишиванка – це не лише атрибут свята, а й повсякденний елемент життя українців. У багатьох випадках його також супроводжують масові марші чи й «мегамарші вишиванок» та інші схожі акції наступних вихідних.


У Дніпрі активісти встановили «пам’ятник совку»

У руках дніпряни тримали плакати з написами «Григоренко – не Жуков, Калнишевський – не Косіор!» та «Совок не пройде!»


У Сербії проголошена греко-католицька єпархія для русинсько-української громади

У сербському місті Руський Керестур урочисто проголошена греко-католицька єпархія святого Миколая, яку очолив дотеперішній екзарх Георгій (Юрій) Джуджар. Урочистий обряд очолював кардинал Леонардо Сандрі, префект Конґреґації для Східних церков за участю 20 владик і кількох десятків священиків з 15 країн. Разом із місцевим хором на богослужінні співав і Кафедральний хор імені Теодора Ромжі з Ужгорода.

Греко-католики із Закарпаття, які називають себе русинами, оселилися на теренах колишньої південної Угорщини в середині 18-го століття. Згодом ці території опинилися в Югославії, греко-католики були обʼєднані в Крижівській єпархії. Після розвалу колишньої Югославії для греко-католиків у Сербії й Чорногорії в 2003-му році був заснований апостольский екзархат. Підвищення статусу з тимчасового екзархату до рівня єпархії означає, що для малої русинсько-української громади в Сербії створюється церковна організація, підпорякована Святому престолу, тобто Ватикану, котра не залежить від змін державних кордонів.

Нова епархія налічує приблизно 20 тисяч віруючих – русинів, українців та румунів. Вона має 20 парафій, у яких служать 17 священиків. Владика Георгій Джуджар народженй 1954 року. Середню освіту здобув в Українській папській малій семінарії в Римі. Завершив студії філософії й теології й здобув докторат зі східного канонічного права. На священика був висвячений 1980 року. Був співробітником української редакції Радіо Ватикан. Папа Іван Павло ІІ призначив його 2001 року єпископом-помічником Мукачівської греко-католицької єпархії, а через дав роки – екзархом у Сербії та Чорногорії.

Напередодні проголошення екзархату владика Джуджар на вечірні в греко-католицькій церкві святого Петра і Павла в Новому Саді заявив, що з приводу проголошення єпархії вийшла з друку Біблія в першому в історії перекладі русинською мовою. Йдеться про стародавню мову, яку зберегли лише нащадки переселенців із Закарпаття в Сербії та Хорватії. Переклад Святого письма мовою малої громади на Балканах здійснили професор Янко Рамач і письменник Михайло Рамач. Глава католицької церкви папа Франциск відзначив перекладачів Орденом рицарів папи Сильвестра. Орден вручив їм папський посланець кардинал Леонардо Сандрі.

В урочистостях у Новому Саді й Руському Керестурі взав участь і посол України в Сербії Олександр Алекандрович, також владики, священики та монахині й монахи з України.


«Євробачення-2019»: названо переможця

Pа сукупними результатами голосування журі та глядачів переміг нідерландський співак Дункан Лоренс


Порошенко надав громадянство Грузінову, Винницькому і Вецкагансу

Президент України Петро Порошенко підписав Укази про надання громадянства України кінематоргафістові Юрію Грузінову, викладачеві Києво-Могилянскої бізнес-школи Михайлу Винницькому та голові Адміністрації морських портів Райвісу Вецкагансу. Про це повідомляється на сайті глави держави.

«Вважаю, що це велика гордість і велика честь для вас стати громадянам України. І велика приємність для України мати таких громадян», – заявив Петро Порошенко.

Напередодні, 17 червня, стало відомо про набуття українського громадянства двома росіянами – сестрою Олега Сенцова, журналісткою Наталею Каплан, а також екс-депутатом Держдуми Іллею Пономарьовим.

Після цього активісти закликали Порошенка використати свої повноваження і надати громадянство, зокрема, деяким добровольцям та доброволицям із Росії.