Міністр Аваков все надмірніше гладшає і все більше бреше

аваков

За два дні після подій 31 серпня ми ДОСІ НЕ ЗНАЄМО, що відбулося під ВР. Переважна частина інформації надходить із відомства Авакова – причому найсуперечливіша її частина.

Офіційна версія, яку озвучує МВС, постійно змінюється і грішить, м’яко кажучи, непостійністю, як дама легкої поведінки.

Так, боєць Нацгвардії Ігор Дебрін спочатку був застрелений в голову, але недовго. Занадто дрібним був отвір, з нехарактерно нерівними як для кульового пострілу краями. Потім він був убитий осколком в серце, практично зразу ж ця версія обросла уточненням: осколок зайшов через бік – ту частину тіла, яку не захищає штатний бронежилет. Однак на відео, де з Дебріна знімають бронежилет, чітко видно кров від рани майже посеред грудної клітини., тобто саме на частині тіла, яка мала бути прикритою бронежилетом. Тому МВС швидко відмовилося і від цієї версії.

Сьогодні Аваков і компанія знову повернулися до версії вогнепального поранення, але вже в серце. При цьому досі ніхто і ніде не назвав бодай приблизно калібр і вид зброї, з якої стріляв убивця. Так само, до речі, досі не відомо, що саме терорист кинув за спини шеренг бійців НГУ і МВС.

Першою версією, яку озвучило відомство Авакова, була граната РГД-5. Але кожен, хто хоч раз за життя мав справу з цією гранатою (а таких у нас нині багато, бо ж війна), анізащо не повірить у цю маячню. Більше сотні поранених від такої гранати – це нонсенс. Для цього потрібно було б кинути щонайменше з десяток РГД-5.

Потім слідство почало говорити про гранату типу РГО. Фахівці кажуть, що вона майже настільки ж потужна та небезпечна, як і Ф-1 (т.з. “лимонка”). Однак навіть Ф-1 не змогла би поранити стількох і так важко – люди часто виживають навіть при вибухові, який стався в метрі від них (особисто знаю таких людей). Причому існує відео, зняте щонайбільш з 3-5 метрів від місця ймовірного вибуху – оператор взагалі лишився неушкодженим.

Сьогодні відомство Авакова говорить вже і про те, що граната була обматана цвяхами і гайками. Але це все одно не пояснює нехарактерного димового сліду, який лишила граната в повітрі і який добре видно на відео.

Що стосується кількості поранених, то тут ситуація з об`єктивною інформацією не краща. МВС оприлюднює все нові і нові версії, щораз збільшуючи кількість поранених. Перша інформація була про приблизно 20 потерпілих. Далі цифра почала рости – 40, 70, і наступного після подій дня коливалася у межах 110-120 людей. Але осколки продовжували летіти навіть через два дні після вибуху, і кількість поранених сягнула більш ніж 140 осіб.

Але єдиної версії немає. Ольга Богомолець повідомляє про 130 осіб. А на особистій сторінці Авакова у фейсбук і досі висить повідомлення про 125 жертв. Причому Аваков до цієї кількості зарахував і того французького журналіста, якому бійці Нацгвардії влучили цеглиною в голову вже ПІСЛЯ вибуху – я це бачив з відстані двох метрів на власні очі, допомагав прикривати пораненого від наступаючих нацгвардійців. “Пострадали журналисты 5 Канала, канала 1+1, французский корреспондент”, – написав Аваков у своєму блозі. Зрозуміло, що він навмисно змішує потерпілих від дій міліції і потерпілих від дій терориста – усі так засліплені фатальним образом гранатометника, що геть забули про “подвиги” міліції, яка нещадно била усіх без розбору – і правих, і винуватих.

Я на власні очі спостерігав, як виносили бійців МВС до “швидких”. Як на мене, то кількість поранених гранатою (чи що то був за вибуховий пристрій) приблизно відповідає першим повідомленням – 20 чоловік.

Що стосується самого гранатометника -то тут теж питань значно більше ніж відповідей. Від єдиного на сьогодні підозрюваного Ігоря Гуменюка відмовляються всі. “Свобода” заявляє, що він не “свободівець”, хоча Гуменюк присутній навіть на агітаційних плакатах партії Тягнибока. При цьому сам затриманий повідомив, що міліція на допитах змушувала його визнати свою партійну приналежність, отже – міліція явно педалює цей напрямок суспільної дезінформації, акцентуючи увагу на “Свободі” і відволікаючи суспільство від інших даних, зокрема про належність Гуменюка до лав МВС

МВС спочатку заявляло, що Гуменюк у відпустці до 3 вересня, а потім змінило думку – і тепер гранатометник, як виявилося, вже тільки КОЛИШНІЙ боєць спецпідрозділу МВС “Січ”. Нам навіть продемонстрували нібито рапорт про звільнення з лав МВС, який написав Гуменюк.

Однак як слушно зазначає журналіст Володимир Бойко, “…фальсифікатори навіть не спробували поворушити своїми звилинами для того, щоби придати рапорту бодай видимість правдоподібності – тобто поставити на ньому реєстраційний вхідний номер канцелярії ГУ УМВС України в м.Києві, візу командира батальйону та візу начальника або заступника начальника міліцейського главку. Бо без цих віз та розрахунку суми виплати грошового забезпечення наказ про звільнення міліціонера не міг бути виданий навіть теоретично”.

Тим більше, що рапорт датований 23 серпня, себто неділею, коли Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в м.Києві не працювало. Таким чином можна говорити про те, що цей рапорт фальшивий – і, ймовірно, Гуменюка змусили його написати вже після арешту.

Про те, що затриманого побили і змусили свідчити проти себе, вже заявив його адвокат. За словами адвоката, у матеріалах справи відсутні згадки про вилучені у Гуменюка гранату і кільце від другої. Хоча про ці докази вже більше доби розповідають усі підспівувачі Авакова і боти Мінстеця. Навіщо терорист лишив при собі кільце – єдиний, по суті, речовий доказ проти себе – “ніхто об’яснить не може”(с).

Чи повинен Аваков відповідати за своїх підлеглих – питання у цих обставинах риторичне. Але на сьогодні нам не відомо про жодну справу, відкриту проти бійців МВС чи НГУ за побиття мирних людей. Навпаки, правоохоронцям видадуть премії (цікаво, скільки бійців отримали премії за ДАП, Дебальцеве, Іловайськ, Волноваху, Широкіне і т.д. – за місяці під обстрілами?), а поранених запишуть в “учасники АТО”.

Також були затримані члени “Чорного комітету” на чолі з Богданом Тицьким, якому при затриманні зламали руку і кілька годин відмовляли у медичній допомозі. Більшість із них на момент початку зіткнень перебували біля Будинку Офіцерів разом із бійцями “Правого сектора”.

Слід сказати і про те, що влада кілька разів намагалася прив’язати до гранатометника і “Правий сектор”. Одразу ж після вибуху боти Мінстеця агресивно почали засмічувати інтернет-простір повідомленнями про те, що теракт є справою рук ПС. Вже за кілька хвилин після вибуху журналісти відомого телеканалу питали у мене: “Чи правда, що це зробили бійці ПС? Скільки ваших затримано?”. Їм “злили” таку інформацію “по секрету” джерела у відомстві Авакова.

Але усі ці “вкиди” виявилися марними. Ще вранці, прийшовши до ВР, ми побачили ознаки того, що тут готуються якісь провокації – втричі більше міліції, ніж протестувальників, замкнений простір під парламентом, групки непевних і просто підозрілих людей, що ховають обличчя від об’єктивів, “відрізані” шляхи відступу і просто неймовірна кількість мєнтовських “тіхушників”. Порадившись, ми під власну відповідальність змінили план дій і замість брати участь у загальному мітингу – заблокували вулицю Грушевського біля Будинку Офіцерів та Кабміну. Тому коли почалися зіткнення під стінами ВР – там не було бійців ПС.

На момент вибуху гранати ми вже оголосили відхід і збирали своїх бійців біля пам’ятника Ватутіну, а біля ВР чергувала лише група медиків. Тому шквал звинувачень у наш бік виявився безпідставним.

Другу спробу звинуватити ПС хоч у чомусь зробив особисто Петро Порошенко, який заявив, що через перекриття вулиці нашими бійцями “швидкі” не могли вчасно проїхати до місця події. Це теж відверта брехня. Майже одразу після перших зіткнень ми зняли блокаду, а коли стався вибух – наш транспорт вже стояв біля готелю “Київ”. Тому коли “швидкі” їхали до ВР – вулиця вже була вільна.

Отже, що ми маємо у підсумку? Троє загиблих і багато поранених, про яких відомо лише те, що сталося це біля ВР. Хто і в який спосіб це зробив – зусиллями МВС досі ЖОДНИХ ОДНОЗНАЧНИХ ДАНИХ НЕМАЄ.

Натомість усі забули про те, що причиною для цих подій послужив акт узурпації влади, вчинений з подачі Порошенка депутатами парламентської коаліції. За Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Наскільки голосування в парламенті відповідає волі народу – можна судити з кількості правоохоронців, які захищали це засідання від народного гніву, щурячої втечі депутатів через підземний хід і подальших подій біля стін ВР.

Правда України

коментувати: