Фонд держмайна переніс на наступний рік конкурси з продажу шести енергопостачальних компаній

Як і очікувалося, Фонд держмайна переніс на наступний рік конкурси з продажу шести енергопостачальних компаній – останніх, що залишилися у власності держави. Минулої осені Україна до продажу контрольних пакетів акцій «Запоріжжя-», «Харків-», «Миколаїв-», «Хмельницьк-» і «Черкасиобленерго», а також 50,99% акцій «Тернопільобленерго» виявилася неготовою.

Передусім держава не встигла підготувати можливості для ефективних продажів необхідне законодавче та регуляторне поле, не впровадила методику стимулюючого тарифоутворення для регіональних монополістів-енергопостачальників, не вирішила, що робити з мільярдними боргами енергоринку та як забезпечити 100-відсоткові розрахунки за електрику.

Втім, є надія, що вже в першій половині 2017 року ситуація для проведення аукціонів виявиться більш сприятливою.

У всякому разі, 23 листопада президент Петро Порошенко підписав закон про незалежний статус НКРЕКП, а в лютому-березні 2017 року Верховна Рада може прийняти у другому читанні законопроект про ринок електричної енергії України. Це ті два базові документи, які визначають майбутнє вітчизняного енергоринку та його регуляторного органу в особі Нацкомісії. Потенційні інвестори, таким чином, зможуть отримати хоч якесь уявлення про правила гри в енергетичній галузі.

Крім того, за словами голови НКРЕКП Дмитра Вовка, з 1 липня 2017-го обленерго зможуть перейти на нову методику стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання, яке покликане спонукати енергопостачальників до економії коштів шляхом встановлення фіксованого тарифу на передачу струму на тривалий період.

Мова поки йде не про всі енергопостачальні компанії, а лише про ті з них, які встигнуть до цієї дати виконати належні умови. Зокрема, ліцензіат повинен провести оцінку регуляторної бази активів, повністю погасити або реструктуризувати борги перед ДП «Енергоринок», а також підтвердити здатність дотримуватися стандартів якості передачі електроенергії, включаючи нормативи кількості відключень. В умовах вітчизняної енергетичної галузі це не так вже й мало.

По-справжньому до переходу на RAB-регулювання сьогодні готові далеко не всі обленерго, а тільки та частина приватизованих компаній, яка готувалася до нової методики ще в 2013 році, але так і не змогла на неї перейти через мораторій екс-прем’єра Миколи Азарова на підвищення енерготарифів.

Що стосується державних «обленерго», які повинні бути продані на конкурсах в 2017 році, вони перейти на RAB-регулювання до 1 липня навряд чи встигнуть, якщо навіть конкурси відбудуться. Справа в тому, що переоцінка активів в енергопостачальній компанії – процес досить тривалий. Тільки на інвентаризацію устаткування, яке складається з 30-60 тисяч одиниць найменувань, необхідно півроку. В цілому ж переоцінка активів в обленерго займає близько півтора роки і вимагає відволікання зусиль безлічі інженерів і економістів. І це навіть у приватних енергокомпаніях, які в програмно-технічному сенсі набагато більш розвинені, ніж державні.

Саме з цієї причини в 2016 році ніхто у тих шести обленерго, які будуть виставлені на аукціони, приступати до переоцінки активів з метою переходу на стимулюючі тарифи і не намагався. Процес вирішили покласти на майбутніх приватних власників. Тим більше, що для самих потенційних покупців енергооб’єктів не настільки важливо, переведуть їхні компанії на стимулюючі тарифи роком раніше чи роком пізніше. Інвестора в першу чергу цікавлять стабільність і передбачуваність правил гри у галузі, а також можливість довгострокового бізнес-планування своєї діяльності.

Не така важлива для інвестора і сама ставка прибутковості на активи в рамках RAB-регулювання, яка зараз служить основним предметом суперечок у дискусіях про умови приватизації і яка безпосередньо вплине на рівень підвищення енерготарифів. Головне для учасників конкурсів – щоб цю ставку прибутковості не переглядали і не скасовували заднім числом, що в українських умовах цілком ймовірно. Причому чим вища ставка, тим вищий ризик її перегляду.

Втім, Дмитро Вовк твердо дотримується думки, що ставка прибутковості на базу переоцінених активів обленерго повинна відповідати середній ставці прибутковості на капітал в країні, і називає цифру 19%. Мова йде про єдину ставку прибутковості як на стару, так і на нову базу активів. Позиція глави Нацкомісії раніше була відображена у відповідному проекті постанови регулятора, опублікованому 29 червня. Цим документом НКРЕКП запропонувала збільшити ставку на нову і стару базу активів відповідно з 14,79% і 5%, затверджених ще в 2013 році, до єдиних 19,11%.

Пізніше, в ході парламентського круглого столу з енергоприватизації, що пройшов у жовтні, голова НКРЕКП заявив, що грошова виручка від продажу обленерго буде прямо залежати саме від розміру ставки прибутковості і може коливатися від 7 до 30 млрд гривень.

Втім, у більшості українських експертів подібні прогнози викликали лише посмішку з огляду на вищеописаний фактор непевності законів, правил і чиновницьких настроїв в Україні. Більше того, фахівці галузі, включаючи навіть представників самих обленерго, вважають ставку в 19,11% невиправдано завищеною і в цілому небажаною як для самих енергокомпаній, так і для їхніх споживачів.

Зокрема, Енергетична асоціація України (ЕАУ) у своєму листі від 7 липня на ім’я голови НКРЕКП назвала помилковою ідею підвищення регуляторної норми доходу на старі активи до рівня ставки на нові активи хоча б тому, що власники українських обленерго купували енергокомпанії за цінами набагато нижчими відновлювальної вартості активів. Це означає, що ідея регулятора є несправедливою, в першу чергу, по відношенню до споживача.

Також згідно з розрахунками Асоціації, застосування ставки 19,11% до старих активів замість 5% може призвести до збільшення річного тарифного доходу всіх обленерго на 20,6 млрд грн при прогнозної вартості переоцінених активів 120 млрд грн. Це потягне за собою в загальному підсумку зростання роздрібної ціни електрики для непобутових споживачів при переході до RAB-регулювання на 35%.

«Таке стрімке підвищення тарифів стане не лише предметом політичних спекуляцій, але і в цілому дискредитує ідею стимулюючого регулювання в суспільстві, що призупинить його впровадження», – йдеться в листі.

Крім того, енергопостачальні компанії, при ставці прибутковості 19,11% на старі активи, просто не зможуть у найближчі 2-3 роки освоїти отримані гроші у своїх інвестиційних програмах в силу обмежених можливостей підрядників і постачальників обладнання, відсутності відпрацьованих проектних рішень, а також з причини режимних і системних обмежень при проведенні реконструкцій в електромережах.

Схожу з ЕАУ думку висловив і представник однієї з консалтингових компаній, що працює в електроенергетичній галузі.

«Якщо виходити з класичної теорії RAB-регулювання, ставка прибутковості як на нові, так і старі активи обленерго дійсно повинна відповідати 19%, оскільки вона враховує всі ризики інвесторів. Однак спочатку RAB-регулювання готувалося для західних компаній, які були переінвестовані. В Україні ж одномоментне введення такої ставки для обленерго, які зараз перебувають на голодному пайку, призведе до стрибка роздрібних тарифів на 30-40% і до збільшення розміру інвестпрограм з нинішніх 2-3 млрд грн до, припустимо, 30 млрд грн. Ні енергокомпанії, ні національна економіка не готові до такого підвищення», – вважає джерело, на думку якого, ставка 5% прибутковості на старі активи на першому 3-літньому етапі стимулюючого тарифного регулювання цілком достатня.

Голова ЕАУ Василь Котко при цьому пропонує поетапне підвищення ставки на старі активи в різні регуляторні періоди з 5% до 7%, 9% і 10-11% з відповідним зниженням ставки на нові активи з 19% до 17%, 14% і 10-11%.

Позицію експертів підтримують і деякі народні депутати. «Таке враження, що у нас вибрали найжорсткіші ставки для споживача у світовій практиці», – каже голова підкомітету з електроенергетику парламентського комітету з ПЕК Лев Підлесецький.

До сказаного залишається додати слова Артура Огаджаняна, який 9 грудня на круглому столі з приватизації у парламенті заявив: «Ніхто з іноземних інвесторів не прийде на аукціони з шести обленерго – вони не бачать єдиних та незмінних правил гри». І якщо прогноз пана Огаджаняна збудеться, виникає риторичне питання: а для кого, власне, робиться ставка в 19,11%, яка не потрібна ні споживачеві, ні самим обленерго?

Правда України

коментувати: