Українцям обіцяють масштабну лібералізацію грошових розрахунків

groshovi-perekazy

Українцям обіцяють масштабну лібералізацію грошових розрахунків: вони зможуть отримувати електронні гроші західних платіжних систем, а українськими електронними грошима – навіть платити податки. До парламенту вже подано законопроект, який позбавить банки монополії на випуск електронних грошей, але більше свободи на ринку означає також більше відповідальності: за незаконні операції з платіжними пристроями зможуть ув’язнювати.

Члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали до парламенту законопроект № 5361, яким хочуть змінити правила роботи платіжного ринку. Депутати пропонують позбавити банки монополії на випуск електронних грошей – їх зможуть емітувати небанківські фінансові установи, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків. Як і банки, небанківські фінансові установи зможуть будувати мережі агентів.

Сфера застосування електронних грошей буде розширена. Держказначейство випускатиме електронні гроші, які потім же прийматиме від українців у рахунок оплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та пожертв. Торговці повинні будуть приймати до оплати електронні платіжні кошти, які випущені українською платіжною системою.

Оплату товарів та послуг можна буде здійснювати також електронними грошима, випущеними нерезидентами. У правовому полі з’являться провайдери інтернет-розрахунків – фінтех-стартапи. Це посилить як конкуренцію між українськими фінустановами, так і відкриє наш ринок для зовнішніх гравців. «На світовому платіжному ринку динамічно розвиваються системи, які забезпечують проведення платежів і розрахунків у мережі Інтернет (PayPal, ApplePay, GoogleWallet) з використанням платіжних карток і електронних грошей. Українські громадяни зацікавлені у використанні послуг таких систем інтернет-розрахунків, зокрема це фрілансери, що пропонують свої роботи за кордоном через Інтернет (фотографи, ілюстратори, дизайнери, перекладачі, фахівці в сфері IT)», – зазначається в пояснювальній записці до законопроекту. Цей документ, за нашою інформацією, узгоджено з НБУ. Регулятор учора не зміг його прокоментувати.

НБУ зможе встановлювати для українців ліміт володіння електронними грошима нерезидентів. Конвертація – купівля/продаж західних електронних грошей – відбуватиметься через рахунки банків. «Банки із задоволенням це робитимуть, і якщо це будуть нормальні, ліквідні, прозорі системи електронних грошей, без незрозумілого «запаху», то завжди знайдуться бажаючі заробити комісію на конвертації», – говорить Іван Істомін.

Поки іноземні системи в Україні поза законом. Учора Нацбанк нагадав, що електронні гроші систем Webmoney, «Яндекс.Гроші», QIWI Wallet, Wallet one/«Єдиний гаманець» не можна використовувати в Україні, оскільки компанії-емітенти не погодили свої правила з НБУ.

Електронні гроші будуть затребувані для отримання доходів з-за кордону. «У розрахунках всередині країни набагато вигідніше отримувати гроші на картку, оскільки комісії систем електронних грошей набагато вище, ніж комісії банків, і можуть перевищувати 10%, – говорить головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько. – Фрілансеру вигідніше витратити отримані від закордонних замовників гроші на оплату послуг і товарів усередині системи електронних грошей, щоб не платити величезну комісію за виведення коштів. Для цього НБУ повинен визнати міжнародні системи електронних грошей, з якими працюють фрілансери, перш за все Webmoney і PayPal».

В емісії електронних грошей, на думку банкірів, зацікавлені логістичні компанії та телеком-оператори. «Схоже, що подібний законопроект спрямований на розвиток «Укрпошти». Також під нього можуть підпасти «Нова Пошта» та інші компанії. Увесь ринок e-commerce залежить від логістичних компаній, а можливість емісії електронних грошей дозволить їм приймати платежі на користь торговців, тобто бути есквайрами. Якщо клієнт часто користується інтернет-магазинами і отримує товар, наприклад, в «Укрпошті», то йому буде зручно купити електронні гроші «Укрпошти» і платити ними в інтернет-магазинах», – зазначає директор департаменту розвитку карткового і транзакційного бізнесу комбанку Іван Степанець.

Банкіри вважають електронні гроші нішевим продуктом, який дозволяє не «світити» в Інтернеті свою основну платіжну картку. «Єдиний плюс я бачу в зниженні ймовірності крадіжки грошей з карткових рахунків, оскільки в Інтернеті можна «не світити» свою зарплатну картку, а використовувати для розрахунків електронні гроші, де залишки обмежені», – вважає Вадим Березовик. «Електронні гаманці залишаться нішевим продуктом і навряд чи стануть користуватися масовою популярністю», – прогнозує Ігор Волох.

Новий формат платежів забезпечує користувачам велику анонімність. «У міру того, як платіжна система починає працювати в якості посередника між клієнтом і бізнесом, вона забезпечує більш низький ризик шахрайства (але не нульовий), більш низькі операційні витрати, зниження ризиків клієнтів, що купують і потім відмовляються від платежу, – говорить Гевін Монтгомері. – У більшості випадків, платіжна система обмежує бізнес лише переглядом платежів, що дає покупцеві певний рівень анонімності, конфіденційності та підвищеної безпеки. І саме ці функції є особливо привабливими для тих людей, які турбуються про розкриття даних по своїй кредитній карті при здійсненні платежу невідомій раніше юридичній або фізичній особі».

Банкіри, певна річ, скептично відреагували на загрозу появи конкурентів. «Відсутні інструменти контролю емісії електронних грошей небанківськими фінансовими установами, – говорить заступник голови правління банку Інна Тютюн. – У разі надання небанківським фінансовим установам права емісії електронних грошей на платіжному ринку з’являться гравці, які фактично мають право проводити банківські операції: вести анонімні електронні гаманці та емітувати електронні гроші без отримання банківської ліцензії та виконання вимог законодавства щодо банківської діяльності».

Якщо кількість операторів електронних грошей різко зросте, необхідно буде забезпечити контроль за виставленням електронних рахунків основними білерами (постачальниками послуг). «Випуск електронних грошей передбачає значну фінансову відповідальність, тому ця функція має бути збережена виключно за банками та НБУ», – вважає пан Волох.

Однак допуск на ринок нових учасників супроводжуватиметься встановленням над ними контролю з боку НБУ. Якщо зараз він здійснює нагляд тільки за платіжними системами, то після прийняття закону здійснюватиме оверсайт усієї платіжної інфраструктури. Зокрема, НБУ визначатиме вимоги до небанківських фінансових установ, у тому числі до мінімального розміру капіталу і розкриття інформації про структуру власності.

Електронні гроші можна буде випускати тільки після узгодження їх правил в Нацбанку. Він зможе встановлювати максимальний ліміт емісії електронних грошей, а грошовий еквівалент випущених набанківськими гравцями електронних грошей зберігатиметься на банківському рахунку. Небанківська фінансова установа та її агенти зобов’язані будуть зарахувати отриману від клієнтів гривню на спецрахунок у банку виключно для проведення переказу. Використання цих грошей в інших цілях, приміром, видача кредитів за рахунок цих коштів, буде заборонено. І якщо платіж не буде проведено в строк, компанія повинна буде платити клієнту по 0,1% в день. Втрачені платежі повертатимуться клієнтам разом з 25-відсотковим штрафом.

Ці норми є обов’язком України щодо впровадження вимог Директиви 2007/64/ЄС, розширюється як сам ринок, так і контроль над ним. «Ринок стане більш прозорим і конкурентним, а також більш підзвітним. Нацбанк матиме усі можливості: боротися, контролювати, закривати, штрафувати, регулювати цей ринок», – говорить Іван Істомін.

Якщо регулятор вирішить, що якась особа на ринку фінансових послуг надала послугу з переказу коштів або випустила електронні гроші, не маючи ліцензії, вона повинна буде призупинити свою діяльність, поки не приведе її у відповідність до законодавства. Платіжні організації повинні будуть зберігати інформацію про всі операції клієнтів, а також проводити транзакції, що «згоріли» через неплатоспроможність банку-учасника. Санкції: від штрафів у 17-85 тис. грн до виключення з Реєстру платіжної інфраструктури.

Нові санкції пропишуть і в Кримінальному кодексі. «Більше не буде такого, що оплатив невеликий штраф і далі робиш що хочеш», – каже Іван Істомін. Підробку і незаконні операції з платіжними інструментами та електронними грошима каратимуть не штрафом, як зараз, а позбавленням волі на строк до трьох років. Неправомірний прийом та переказ грошей потягнуть на п’ятирічний термін, а дії організованої групи осіб – на десять років зі спецконфіскацією. І це ще лояльні санкції: депутати наводять приклад Іспанії (8 років) і Польщі (до 25 років).

Правда України

коментувати: