Як борються з корупцією у Румунії, що раніше не входила до списку законослухняних націй

korupcia-romania

Румунським досвідом у сфері викорінення корупції вже серйозно зацікавилися в багатьох країнах. В Україні кількість антикорупційних відомств, як відомо, обернено пропорційна успіхам у боротьбі з цим злом. А як борються з корупцією у Румунії, що ніколи раніше не входила до списків найбільш законослухняних націй?

Національне управління по боротьбі з корупцією – одна з небагатьох державних установ Румунії, якій, за даними останнього соціологічного дослідження, довіряють більше 60% громадян країни. При цьому, 90% румунів вірять, що правоохоронні органи чесно готові передати корупціонерів правосуддю. Вельми обнадійливий, на перший погляд, показник. Однак ця райдужна картина дещо тьмяніє на тлі іншої цифри, що досить затьмарює оптимістичні «тони».

На початку весни нинішнього року в Європарламенті були оприлюднені результати дослідження, які свідчать про те, що кожного року через корупцію Румунія втрачає до 15% свого ВВП. У грошовому еквіваленті це означає, що в кишенях румунських корупціонерів осідає близько п’яти мільярдів євро, що становить майже три річних внески Румунії за членство в Євросоюзі.

І це попри безкомпромісну боротьбу з корупціонерами, що стала пріоритетом в країні протягом останніх десяти років. Боротьбу, яку більшість експертів і аналітиків вже готова назвати «історією успіху» на антикорупційному фронті Європи. Румунські журналісти називають цю боротьбу хрестовим походом проти корупції.

Однак останнім часом цей процес більше нагадує боротьбу «з вітряними млинами» або фрагмент з казки, коли «відрубав богатир дракону одну голову, а на її місці дві виросли».

Тільки за останні кілька років за звинуваченням у відмиванні грошей, хабарництві та причетності до створення організованих злочинних угруповань за ґратами опинилися відомі всій країні люди. Колишній прем’єр-міністр Румунії Адріан Нестасє, європарламентар Адріан Северин, екс-глава податкового агентства Сорін Блежнар, брат екс-президента Румунії Траяна Бесєску Мірча Бесєску, колишній власник титулованого румунського футбольного клубу «Стяуа» Георге Бекалі, керівники двох футбольних Федерацій – Дмітріє Драгомір і Мірча Санду, мери великих міст, взокрема колишній бухарестський градоначальник Сорін Опреску. Чиновників рангом нижче просто не перелічити.

Не виключено, що за тюремними ґратами буде «поховано» і кар’єру керівника найбільшого в Румунії підприємства з виробництва та експорту товарних вагонів, акціонерного товариства «Romvag» Крістіана Бурчі. Як свідчать матеріали попереднього слідства, через його корупційні махінації на підприємстві державний бюджет Румунії недоотримав близько восьми мільйонів євро.

Ухилення від сплати податків, відмивання грошей, хабарництво, підкуп високопосадовців, створення організованого злочинного угруповання, до якого входили найвищі чиновники державних структур, – ось такий «букет» звинувачень, висунутих на адресу вельми шанованих раніше в країні осіб.

Утім, похвалитися сьогодні, що з корупційною «гідрою» покінчено, Румунія не може. «Іржа», яка вразила найвищі ешелони влади, продовжує руйнувати румунське суспільство. Приміром, за даними керівника Національного управління по боротьбі з корупцією (єдиної, до речі, і наймолодшої ​​в історії Румунії жінки, яка обіймала посаду генерального прокурора) Лаури Кодруци Ковесі, суми хабарів, які фігурують у кримінальних справах, лише 2015 року сягають півмільярда євро.

Цей скандал у Румунії став найгучнішим за всю історію тутешньої медицини. Як свідчать матеріали слідства, на одному з найбільших фармацевтичних підприємств Румунії Hexi Pharma – постачальнику дезінфікуючих препаратів в медичні установи країни, зокрема і в дитячі клініки, самі препарати розбавляли… простою водою. Румунські журналісти звинуватили керівництво підприємства в геноциді проти румунського народу. Сам керівник підприємства, бізнесмен Дан Кондря несподівано (або навпаки) загинув у автокатастрофі за досить дивних обставин, якраз напередодні майбутнього допиту в Генеральній прокуратурі. Виявилося ще, що, крім фальсифікованих дезінфектантів, підприємство купувало ліки в офшорних зонах «за копійки», а потім ці ж ліки продавалися в аптеках Румунії, але ціна на них «злітала» в десятки разів.

Мало чим відрізняється за рівнем цинізму і скандал, пов’язаний з чотирма найбільшими медичними установами румунської столиці, серед яких Бухарестський онкологічний центр і психіатрична клініка. Керівники цих установ брали хабарі за надання преференцій окремим фірмам, що займаються постачанням лікарських препаратів. Поки ліки доходили до пацієнтів, їхня ціна збільшувалася в десятки разів, а збиток сьогодні оцінюється в два з гаком мільйони євро. І знову в центрі скандалу «фігура» – колишній чоловік румунського політика, екс-міністра регіонального розвитку і туризму Єлени Удря Дачіан Кокош.

Ці, як і багато інших, оприлюднені чи не в щоденному режимі факти затримання все нових і нових фігурантів кримінальних справ, звісно, не дають підстави вважати, що шахраї сидять і чекають, коли за ними прийдуть «люди в масках».

У відповідь на безкомпромісну боротьбу з такими явищами була зроблена спроба дискредитації голови антикорупційного управління Лаури Ковесі. Її намагалися скомпрометувати за допомогою колишніх співробітників ізраїльських спецслужб. На початку весни нинішнього року в Бухаресті були затримані двоє громадян Ізраїлю – Вейнер Рон і Девід Джекловіч, співробітники приватної компанії Black Cube, що виявилися, згодом, колишніми агентами Моссаду. Обидва вони підозрюються в організації стеження з метою чинення тиску на Ковесі та її сім’ю. Наразі слідчі Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом з’ясовують, хто саме був замовником настільки ризикованою авантюри. І якщо вже корупціонери і хабарники зважилися на таке, треба думати, що за ґратами опинилися не всі «актори» цього театру. І навряд чи досягнуті Румунією успіхи дадуть змогу перемогти корупцію в окремо, як то кажуть, взятій державі.

Однак той факт, що румунським досвідом у сфері викорінення корупції вже серйозно зацікавилися в багатьох країнах, дає підставу вважати, що курс узято правильний. Сьогодні аналогічну структуру вже планує створити Болгарія, а Молдова провела навіть спеціальну конференцію з обміну досвідом у боротьбі з цим міжнародним злом, в рамках якої у Кишиневі вже почав працювати слідчий румунського Управління по боротьбі з корупцією.

Кілька років тому румунські журналісти підрахували: якщо конфіскувати у корупціонерів вкрадені ними у держави гроші, то на них можна було б побудувати нове місто із сучасною інфраструктурою – лікарнями та поліклініками, школами, інститутами й театрами, магазинами і стадіонами.

Поки про таке доводиться тільки помріяти.

Правда України

коментувати: