Девальвація виявилася занадто небезпечною для української банківської системи

девальвація

“Гривня в останні дні раніше під тиском через погіршення ситуації з державними фінансами і відсутності іноземних інвестицій. З цим важким станом економіки ми знову підійшли до чергового витка девальвації гривні. Так, в девальвації дійсно буває потреба для створення за певних умов цінових конкурентних переваг. З іншого боку, девальвація виявилася занадто небезпечною для української банківської системи, де сформувалася величезна негативна валютна позиція, тобто позичальники у великих кількостях брали кредити в іноземній валюті“, – говорить Олександр Гончаров.

Хоча і є плюси від девальвації гривні, але не все так вже і безперечно з її результатами. Ряд експертів вважає, наприклад, що девальвація, якщо брати її сукупний вплив на економіку України, завдає більше шкоди, ніж користі. Судіть самі. Девальвація допомагає збільшувати експорт тільки тоді, коли товари та послуги дешевшають, а люди купують більше. Така економічна логіка валютних війн, коли країна-продавець намагається відібрати бізнес у сусіда. Але останнім часом ця теорія, схоже, все сильніше розходиться з практикою.

“У цьому зв’язку слід зазначити, що вплив девальвації на експорт насправді не таке велике, як на імпорт. Адже імпорт скорочується в результаті зміни внутрішніх цін значно швидше, і він же створює основний ефект на економічне зростання. Однак, саме тому має сенс обговорювати проблему доступності або ж обмеження виробничих потужностей з імпортозаміщення. До речі, зараз у нас немає таких можливостей і потужностей. Більше того, попит на імпорт стрімко йде, тому наші люди просто скорочують витрати, які раніше витрачали на імпортні товари“, – пояснює Гончаров.

За словами експерта, якби на українському ринку був потенціал конкурувати за якістю, зокрема, з європейськими виробниками, тоді б можна було заявляти, що девальвація гривні – це зростання наших конкурентних переваг. Але поки це, на жаль, не так. Зараз від зниження курсу гривні в першу чергу страждають ті сектори української економіки, які орієнтовані на масштабний попит і залежать від імпортних комплектуючих.

“В Україні пряма залежність ціни і попиту фактично перестала працювати. Про це, до речі, говорить і недавнє дослідження Світового банку, засноване на аналізі 46 розвинених економік. Згідно з отриманими даними, в період з 2002 по 2012 року ефект девальвації стосовно експорту працював вдвічі слабкіше, ніж в проміжок з 1996 по 2003 роки, а окремо в економіці, що розвивається ослаблення національної валюти взагалі не давало ніяких переваг“, – повідомляє Директор Інституту розвитку економіки України. – Результатом такої стратегії ставало перерозподіл фіксованого обсягу світової торгівлі від лідерів до аутсайдерів, а його скорочення. Це в свою чергу викликало спад глобальної економіки і як наслідок – падіння споживання. Оскільки експорт набагато більш чутливий до зовнішнього попиту, ніж до обмінного курсу нацвалюти, то досягається ефект прямо протилежний очікуванням. Причому, найменше девальвація вигідна тим, чиї товари та послуги номіновані в доларах США, тому їх єдина конкурентна перевага – це зниження внутрішніх витрат“.

При цьому експерт відзначає, що справедливості заради, єдине, що дійсно вдається нашим властям, впустивши гривню, – це серйозно скоротити імпорт. І як результат – отримуємо оздоровлення балансу поточних рахунків.

“Користуючись цією ситуацією, Кабміну А.Яценюка і керівництву Національного банку треба оперативно створювати сучасні механізми фінансування економічного оздоровлення і модернізації підприємств реального сектора економіки. Це важливо особливо зараз, коли державі треба компенсувати дуже низьку активність приватних інвесторів. Наприклад, організовувати проектне фінансування за участю НБУ та інших державних джерел. При цьому госинвестиции не повинні бути головним джерелом економічного оздоровлення в 2016 році. І не можна далі підживлювати грошовий потік за рахунок друкарського верстата. Більше того, як добре відомо в експертному співтоваристві, саме свобода безконтрольної емісії гривні – одна з найбільш небезпечних свобод“.

Правда України

коментувати: